позсипати
ПОЗСИПАТИ, аю, аєш, док., перех. Зсипати все або багато чого-небудь. Понаньмав [понаймав Тихін] комори.., позсипав і борошно, і зерно, що привіз, та й став прислухатись, що і як у них у селі поводиться (Кв.-Осн., II, 1956, 133); Мірошник позсипав В обидва чоботи дукати, Млина покинув та й почав На всю округу панувати (Щог., Поезії, 1958, 364); Позсипала [господиня] з усіх мисок кришок, Що діти не з'їли: - Оце тобі,.. мій наймитку, Вечеря з обідом! (Укр., думи.., 1955, 282).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позсипаю | позсипаємо |
2 особа | позсипаєш | позсипаєте |
3 особа | позсипає | позсипають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позсипав | позсипали |
Жіночий рід | позсипала | |
Середній рід | позсипало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позсипаймо | |
2 особа | позсипай | позсипайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позсипавши |