покраса
ПОКРАСА, и, ж., заст. Те саме, що прикраса. Далеко майорить.. під ясним сонцем корогва з покрасою (Кос., Новели, 1962, 155); Просто у камені дикім По-вирубали [тірійці] колони- майбутньої сцени покрасу (Зеров, Вибр., 1966, 233); Це дерево тільки що для покраси й стоїть, з його нічого нема (Сл. Гр.); О, не забуду я тих днів на чужині! Чужої й рідної для мене хати.. Уперше там мені суворії питання Перед очима стали без покрас (Л. Укр., І, 1951, 109).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | покраса | покраси |
Родовий | покраси | покрас |
Давальний | покрасі | покрасам |
Знахідний | покрасу | покраси |
Орудний | покрасою | покрасами |
Місцевий | на/у покрасі | на/у покрасах |
Кличний | покрасо | покраси |