посвят
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | посвят | посвяти |
Родовий | посвяту | посвятів |
Давальний | посвятові, посвяту | посвятам |
Знахідний | посвят | посвяти |
Орудний | посвятом | посвятами |
Місцевий | на/у посвяті | на/у посвятах |
Кличний | посвяте | посвяти |
посвята
ПОСВЯТА1, и, ж., церк. Дія за знач. посвятити1. Мати зараз паски печуть, яйця варять, готують на посвяту (Цюпа, Грози.., 1961, 261); Описавши посвяту в церкві гайдамацьких ножів, Шевченко посилався на розповідь старих людей (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 96).
ПОСВЯТА2, и, ж. 1. Дія за знач. посвятити2. Посвята на владику володимирського була цілком розумним актом, заслугованим цією ученою, морально цільною і благочестям душі увінчаною людиною... (Ле, Наливайко, 1957, 223); Вечори трудової слави, посвята в колгоспники, зустрічі з ветеранами праці, із знатними людьми села.. - ось неповний перелік того, чим створюють людям радість працівники клубів (Рад. Укр 18. V 1968, 2).
2. Напис на початку літературного, музичного і т. ін. твору, з якого видно, кому автор присвячує свій твір. Посвята моїй любій матері (Коцюб., І, 1955, 86); Там же були й книги Тургенєва, Кольцова, Аксакова, Полежаєва, Огарьова, Полонського, Куліша. На багатьох мережились авторські написи й посвяти (Ільч., Серце жде, 1939, 243); Ось портрет Гоголя з посвятою Тараса Шевченка (Вол., Наддніпр. висоти, 1953, 145).
3. діал. Самопожертва. Як в оті тяжкі конання хвилі Ти в нестерпній муці хоч раз крикнеш, Хоч зітхнеш, хоч думкою самою Пожалієш сього вчинку свого, То даремна вся твоя посвята (Фр., XII, 1953, 306); По від'їзді найбільше говорили всі за Тараса і подивляли його любов і посвяту для сестер (Ков., Світ.., 1960, 73).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | посвята | посвяти |
Родовий | посвяти | посвят |
Давальний | посвяті | посвятам |
Знахідний | посвяту | посвяти |
Орудний | посвятою | посвятами |
Місцевий | на/у посвяті | на/у посвятах |
Кличний | посвято | посвяти |
посвятити
ПОСВЯТИТИ 1, свячу, святиш, док., перех., церк. 1. Док. до святити. Кайдашиха просила його посвятить і Карпову хату. Їй усе-таки шкода було сина (Н.-Лев., II, 1956, 365); - Я спровадив з Англії машину для іригації, сьогодня [сьогодні] й посвятили (Фр., II, 1950, 377).
@ Посвятити лозиною, жарт. - побити когось різками. [Мати:] Він сьогодні таки доспівається, поки я посвячу його лозиною (Вас., III, 1960, 288).
2. Освятити все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Де були колодязі, і на ставку, усюди воду посвятили... (Кв.-Осн., II, 1956, 123); Скінчилась служба, посвятили Паски, аж ось з двора біжить Післанець до попа (Фр., X, 1954, 281); - У тому Мотронинському монастирі зібралися до Максима запорожці, - посвятили ножі свої та й пішли Чорним шляхом - панів бити (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 14).
ПОСВЯТИТИ2 див. посвячувати.
ПОСВЯТИТИ3 див. посвящати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посвячу | посвятимо |
2 особа | посвятиш | посвятите |
3 особа | посвятить | посвятять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | посвятив | посвятили |
Жіночий рід | посвятила | |
Середній рід | посвятило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посвятімо | |
2 особа | посвяти | посвятіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | посвятивши |