приахкувати
ПРИАХКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Супроводжувати яку-небудь дію вигуками «ах». Від радості, що зараз закурить, враз пожвавішав [Кузьма]: притупував чобітьми, приахкував, прицмокував і навіть пересмикував плечима (Тют., Вир, 1964, 111); Намацавши серед посуду глечика, він перехилив його і почав смачно пити і приахкувати (Хор., Незакінч. політ, 1960, 74).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приахкую | приахкуємо |
2 особа | приахкуєш | приахкуєте |
3 особа | приахкує | приахкують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приахкуватиму | приахкуватимемо |
2 особа | приахкуватимеш | приахкуватимете |
3 особа | приахкуватиме | приахкуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приахкував | приахкували |
Жіночий рід | приахкувала | |
Середній рід | приахкувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приахкуймо | |
2 особа | приахкуй | приахкуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | приахкуючи | |
Минулий час | приахкувавши |