прибіднення
ПРИБІДНЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. прибіднитися, прибіднятися. Каламутна і чорна душа Поцілуйка виходила з гри в прибіднення, і в голосі його холодним металом заскреготіла погроза (Стельмах, Правда.., 1961, 172).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прибіднення | прибіднення |
Родовий | прибіднення | прибіднень |
Давальний | прибідненню | прибідненням |
Знахідний | прибіднення | прибіднення |
Орудний | прибідненням | прибідненнями |
Місцевий | на/у прибідненні | на/у прибідненнях |
Кличний | прибіднення | прибіднення |