припоручати
ПРИПОРУЧАТИ, аю, аєш, недок.. ПРИПОРУЧИТИ, ручу, ручиш, док., перех., заст. Доручати. - Громада звірів припоручила мені [лисиці] піднести вашому степенству [левові] хліб-сіль (Укр.. казки, легенди.., 1957, 44); Нас приймають за послів од якогось чорного царя, що припоручив «вибити патрети» з дівчат (Коцюб., І, 1955, 257); // Віддавати на чиюсь відповідальність кого-, що-небудь. Як тілько знайшовся він [бичок], мати припоручила його Івасеві (Мирний, IV, 1955, 10); [Шайтан:] Припоручаю тобі. Туре, Івана, дитину мою (Корн., І, 1955, 219); Ні, княгиня не помилилась, взявши Малушу до терема, - тямуща вона, чесна, такій хоч і весь терем можна припоручити (Скл., Святослав, 1959, 103); Ніс [вовк] її [дівчинку] долинами далекими, Про весілля розмовляв з лелеками, Звичаям звіриним научав, Сон її зайцям припоручав (Мал., Звенигора, 1959, 62).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | припоручаю | припоручаємо |
2 особа | припоручаєш | припоручаєте |
3 особа | припоручає | припоручають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | припоручатиму | припоручатимемо |
2 особа | припоручатимеш | припоручатимете |
3 особа | припоручатиме | припоручатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | припоручав | припоручали |
Жіночий рід | припоручала | |
Середній рід | припоручало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | припоручаймо | |
2 особа | припоручай | припоручайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | припоручаючи | |
Минулий час | припоручавши |