приурочуватися
ПРИУРОЧУВАТИСЯ, ується, недок., до чого, рідко на що, чому . Пас. до приурочувати. Вірші, переважно панегіричного характеру, складалися з нагоди смерті якоїсь «видатної особи» або приурочувались до релігійних свят, церковних подій (Іст. укр. літ., І, 1954, 201); У Закарпатській та Кіровоградській областях до цього дня [8 березня] приурочуються виставки творчості жінок, конкурси на кращу вулицю, краще подвір'я (Свята.. Рад. Укр., 1971, 75); До дня народження Володимира Ілліча приурочується відкриття в Москві академічної художньої виставки (Рад. Укр., 20.IV 1966, 2).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приурочуюся | приурочуємося |
2 особа | приурочуєшся | приурочуєтеся |
3 особа | приурочується | приурочуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приурочуватимуся | приурочуватимемося |
2 особа | приурочуватимешся | приурочуватиметеся |
3 особа | приурочуватиметься | приурочуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приурочувався | приурочувалися |
Жіночий рід | приурочувалася | |
Середній рід | приурочувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приурочуймося | |
2 особа | приурочуйся | приурочуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | приурочуючись | |
Минулий час | приурочувавшись |