рацея
РАЦЕЯ, ї, ж., заст. Довга й нудна промова з повчанням, напученням. Став [Забрьоха] ту рацею казати, що йому дяк скомпонував вже давненько для такого случаю (Кв.-Осн., II, 1956, 156); Терлецький хотів спом'янути давнину й почав рацею до академіста зятя, але заплутався на перших словах і замовк (Н.-Лев., III, 1956, 56).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рацея | рацеї |
Родовий | рацеї | рацей |
Давальний | рацеї | рацеям |
Знахідний | рацею | рацеї |
Орудний | рацеєю | рацеями |
Місцевий | на/у рацеї | на/у рацеях |
Кличний | рацеє | рацеї |