розбракувальний
РОЗБРАКУВАЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до розбракування, признач. для нього. Контроль екранів [для кінескопів] провадиться на спеціальному розбракувальному столі візуальним способом і за допомогою досконалого контрольно-вимірювального інструмента (Наука.., 9, 1964, 24).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розбракувальний | розбракувальна | розбракувальне | розбракувальні |
Родовий | розбракувального | розбракувальної | розбракувального | розбракувальних |
Давальний | розбракувальному | розбракувальній | розбракувальному | розбракувальним |
Знахідний | розбракувальний, розбракувального | розбракувальну | розбракувальне | розбракувальні, розбракувальних |
Орудний | розбракувальним | розбракувальною | розбракувальним | розбракувальними |
Місцевий | на/у розбракувальному, розбракувальнім | на/у розбракувальній | на/у розбракувальному, розбракувальнім | на/у розбракувальних |