розкрадач
РОЗКРАДАЧ, а, ч . Той, хто розкрадає що-небудь. - Будеш відповідати перед судом. Я під захист розкрадачів державного майна взяти не можу,- наче каменюкою жбурнув [секретар райкому] (Мушк., Чорний хліб, 1960, 62); Всі знають, що Лигун браконьєр, розкрадач народного добра, злодюга, але йому від того мало горя (Чаб., Тече вода.., 1961, 137); Боротьба з порушенням трудової дисципліни, з прогульниками, бракоробами, розкрадачами суспільної власності.. є найпершим завданням (Наука.., 1, 1973, 35).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розкрадач | розкрадачі |
Родовий | розкрадача | розкрадачів |
Давальний | розкрадачеві, розкрадачу | розкрадачам |
Знахідний | розкрадача | розкрадачів |
Орудний | розкрадачем | розкрадачами |
Місцевий | на/у розкрадачі, розкрадачу, розкрадачеві | на/у розкрадачах |
Кличний | розкрадачу | розкрадачі |