розмовитися
РОЗМОВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. розмовляться; док., заст. 1. Порозмовляти. - Жінко! - каже Павло, - люба моя, кохана! подивись на мене, розмовся зо мною! (Вовчок, І, 1955, 168); // Порозумітися. Він навіть встиг розмовитися з литвином, що поганенько говорив по-російськи (Ірчан, II, 1958, 271).
2. Розговоритися. Ми розмовились про з'їзд, про реферати (Драг., II, 1970, 238).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розмовлюся | розмовимося |
2 особа | розмовишся | розмовитеся |
3 особа | розмовиться | розмовляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розмовився | розмовилися |
Жіночий рід | розмовилася | |
Середній рід | розмовилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розмовмося | |
2 особа | розмовся | розмовтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розмовившись |