розпащекуватися
РОЗПАЩЕКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док., розм. Почати дуже пащекувати. - Сам дурний, то й усіх робиш дурними,- гарикнула на нього Оришка.- Де ж пак, розпащекувалася, що за панства краще було (Мирний, III, 1954, 335); Цокотуха щось таке молола та й молола.- Розпащекувалась! - розсердився Потреба (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 473).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпащекуюся | розпащекуємося |
2 особа | розпащекуєшся | розпащекуєтеся |
3 особа | розпащекується | розпащекуються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розпащекувався | розпащекувалися |
Жіночий рід | розпащекувалася | |
Середній рід | розпащекувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпащекуймося | |
2 особа | розпащекуйся | розпащекуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розпащекувавшись |