розшугакати
РОЗШУГАКАТИ, аю, аєш і РОЗШУГНУТИ, ну, неш, док., перех., розм. Розчинити навстіж, широко двері, вікно і т. ін. Нащо це ти так розшугакала двері,- не влізеш, чи що? (Сл. Гр.); Горпина кинулася до дверей, рвонула гачок, і вітер розшугнув двері, обсипаючи Горпину солоними бризками й дощем (Тулуб, Людолови, І, 1957, 292).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розшугакаю | розшугакаємо |
2 особа | розшугакаєш | розшугакаєте |
3 особа | розшугакає | розшугакають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розшугакав | розшугакали |
Жіночий рід | розшугакала | |
Середній рід | розшугакало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розшугакаймо | |
2 особа | розшугакай | розшугакайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розшугакавши |