самоліквідація
САМОЛІКВІДАЦІЯ, ї, ж. Ліквідація, що відбувається внаслідок занепаду, непотрібності та ін. чого-небудь. Так і зачах [Марковський] після самоліквідації консисторії й через два роки вмер (Ле, Міжгір'я, 1953, 24); Зростання авторитету Комуністичної партії серед українських трудящих мас, особливо серед селянства, привело до самоліквідації цієї дрібнобуржуазної, націоналістичної партії [боротьбістів] (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 42).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самоліквідація | самоліквідації |
Родовий | самоліквідації | самоліквідацій |
Давальний | самоліквідації | самоліквідаціям |
Знахідний | самоліквідацію | самоліквідації |
Орудний | самоліквідацією | самоліквідаціями |
Місцевий | на/у самоліквідації | на/у самоліквідаціях |
Кличний | самоліквідаціє | самоліквідації |