скособочитися
СКОСОБОЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Нахилитися набік; перекоситися. Колись вони [дерев'яні будинки], мабуть, милували око, але з роками - постаріли, посіріли, скособочились (Панч, На калин. мості, 1965, 262); - Щось у вас, хлопці, скирта скособочилась, ще, гляди, не встигнете од неї од'їхати, а вона завалиться (Мушк., Чорний хліб, 1960, 35); Машина загурчала, розвернулася і пішла, скособочившись, по нерівній дорозі (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 376).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скособочуся | скособочимося |
2 особа | скособочишся | скособочитеся |
3 особа | скособочиться | скособочаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скособочився | скособочилися |
Жіночий рід | скособочилася | |
Середній рід | скособочилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скособочмося | |
2 особа | скособочся | скособочтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | скособочившись |