спосібність
СПОСІБНІСТЬ, СПОСОБНІСТЬ, ності, ж., розм . 1. Те саме, що нагода. При.. спосібності попроси його запитати в редакції.., чи прийняли б там повість п. Ольги (Л. Укр., V, 1956, 341).
2. Те саме, що здатність 1. Не тільки один Араб[ажин] прихильний до Вас, а є нас більше, тільки що не всі мають способність виявити Вам ту прихильність, а публічно виявляти - бояться (Л. Укр., V, 1956, 46).
3. Те саме, що здібність 1. Коли батько почав дуже хвалити спосібності свойого сина, хлопець почервонів, як рожа (Фр., III, 1950, 216).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спосібність | спосібності |
Родовий | спосібності, спосібности | спосібностей |
Давальний | спосібності | спосібностям |
Знахідний | спосібність | спосібності |
Орудний | спосібністю | спосібностями |
Місцевий | на/у спосібності | на/у спосібностях |
Кличний | спосібносте | спосібності |