страждальний
СТРАЖДАЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що страдницький 3. Чорні оченята [дівчинки] дивилися в батькові очі, такі ж палючі, як і в неї, і такі страждальні й владні (Ле, Міжгір'я, 1953, 326); Сіла [Анюта] на лавку, згорбилась, як пастушка біля осіннього вогнища. Губи її тихо тремтіли, а обличчя було сирітським і страждальним (Тют., Вир, 1964, 477).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | страждальний | страждальна | страждальне | страждальні |
Родовий | страждального | страждальної | страждального | страждальних |
Давальний | страждальному | страждальній | страждальному | страждальним |
Знахідний | страждальний, страждального | страждальну | страждальне | страждальні, страждальних |
Орудний | страждальним | страждальною | страждальним | страждальними |
Місцевий | на/у страждальному, страждальнім | на/у страждальній | на/у страждальному, страждальнім | на/у страждальних |