трухлий
ТРУХЛИЙ, а, е. Те саме, що трухлявий. В стайні худібка стоїть, трухлу солому гризе (Фр., XIII, 1954, 306); Ми перейшли в другий куток саду. Посідали під гущавиною на старій трухлій лавочці (Вас., II, 1959, 313); Він хотів відчинити вікно, торкнув рукою раму, але трухла кватирка впала на причілок і розбилася (Чорн., Визвол. земля, 1959, 148).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | трухлий | трухла | трухле | трухлі |
Родовий | трухлого | трухлої | трухлого | трухлих |
Давальний | трухлому | трухлій | трухлому | трухлим |
Знахідний | трухлий, трухлого | трухлу | трухле | трухлі, трухлих |
Орудний | трухлим | трухлою | трухлим | трухлими |
Місцевий | на/у трухлому, трухлім | на/у трухлій | на/у трухлому, трухлім | на/у трухлих |
трухліти
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трухлію | трухліємо |
2 особа | трухлієш | трухлієте |
3 особа | трухліє | трухліють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трухлітиму | трухлітимемо |
2 особа | трухлітимеш | трухлітимете |
3 особа | трухлітиме | трухлітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | трухлів | трухліли |
Жіночий рід | трухліла | |
Середній рід | трухліло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трухліймо | |
2 особа | трухлій | трухлійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | трухліючи | |
Минулий час | трухлівши |