укохати
УКОХАТИ, аю, аєш, док., перех., розм . 1. Покохати, полюбити. - Галочко!.. чого ти боса вийшла?.. Тепер дощ, калюка... покаляєш свої білі ніженята... - А тобі що за діло? Хіба ти їх кохав? - Хоч не кохав, так укохав (Мирний, II, 1954, 226).
2. Те саме, що виплекати. Війт у нас у громаді Гонорова [багато] вбраний. Та й укохав таке сало. Що годі ходити (Укр.. думи.., 1955, 435).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | укохаю | укохаємо |
2 особа | укохаєш | укохаєте |
3 особа | укохає | укохають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | укохав | укохали |
Жіночий рід | укохала | |
Середній рід | укохало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | укохаймо | |
2 особа | укохай | укохайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | укохавши |