установчий
УСТАНОВЧИЙ, а, е. Який має завданням організацію чого-небудь, призначений заснувати що-небудь. К. Маркс особисто написав основні програмні документи Інтернаціоналу - «Установчий Маніфест Міжнародного Товариства Робітників» і «Тимчасовий Статут Товариства» (Ком. Укр., 9, 1964, 32).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | установчий | установча | установче | установчі |
Родовий | установчого | установчої | установчого | установчих |
Давальний | установчому | установчій | установчому | установчим |
Знахідний | установчий, установчого | установчу | установче | установчі, установчих |
Орудний | установчим | установчою | установчим | установчими |
Місцевий | на/у установчому, установчім | на/у установчій | на/у установчому, установчім | на/у установчих |