фагоцитарний
ФАГОЦИТАРНИЙ, а, е, біол. Стос. до фагоцитозу. Під впливом блокуючих доз фагоцитарна здатність лейкоцитів морської свинки дуже зменшується (часом до 0) (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 339); Потрапляючи в кров'яне русло, лейкотоксини руйнують лейкоцити і пригнічують їх фагоцитарну активність (Мікр. ж., XXII, 6, 1960, 66).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | фагоцитарний | фагоцитарна | фагоцитарне | фагоцитарні |
Родовий | фагоцитарного | фагоцитарної | фагоцитарного | фагоцитарних |
Давальний | фагоцитарному | фагоцитарній | фагоцитарному | фагоцитарним |
Знахідний | фагоцитарний, фагоцитарного | фагоцитарну | фагоцитарне | фагоцитарні, фагоцитарних |
Орудний | фагоцитарним | фагоцитарною | фагоцитарним | фагоцитарними |
Місцевий | на/у фагоцитарному, фагоцитарнім | на/у фагоцитарній | на/у фагоцитарному, фагоцитарнім | на/у фагоцитарних |