хвиський
ХВИСЬКИЙ, а, е, розм. Дошкульний, хльосткий. Тарас Овсійович наказав синові держати за середину, а сам почав скручувати вірьовку вдвоє. Скрутив, зав'язав на кінці вузол, замахнувся, ляснув себе джгутом по халяві. Удар вийшов хвиський і важкий (Добр., Тече річка... 1901, 270); Розмовляла Оля з ним так, ніби ні на хвилину не випускала з рук хвиського батога (Шовк., Людина.., 1962, 174).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | хвиський | хвиська | хвиське | хвиські |
Родовий | хвиського | хвиської | хвиського | хвиських |
Давальний | хвиському | хвиській | хвиському | хвиським |
Знахідний | хвиський, хвиського | хвиську | хвиське | хвиські, хвиських |
Орудний | хвиським | хвиською | хвиським | хвиськими |
Місцевий | на/у хвиському, хвиськім | на/у хвиській | на/у хвиському, хвиськім | на/у хвиських |