ховрашковий
ХОВРАШКОВИЙ, а, е. Прикм. до ховрашок; належний ховрашкові. Нога Буланого потрапила в ховрашкову нору (Донч., І, 1956, 89).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ховрашковий | ховрашкова | ховрашкове | ховрашкові |
Родовий | ховрашкового | ховрашкової | ховрашкового | ховрашкових |
Давальний | ховрашковому | ховрашковій | ховрашковому | ховрашковим |
Знахідний | ховрашковий, ховрашкового | ховрашкову | ховрашкове | ховрашкові, ховрашкових |
Орудний | ховрашковим | ховрашковою | ховрашковим | ховрашковими |
Місцевий | на/у ховрашковому, ховрашковім | на/у ховрашковій | на/у ховрашковому, ховрашковім | на/у ховрашкових |
ховрашок
ХОВРАШОК, шка, ч. Те саме, що ховрах. На території УРСР водиться три види ховрашків: європейський, крапчастий та малий (Шкідн. поля.., 1949, 114); Кричать сови, спить діброва, Зіроньки сіяють, Понад шляхом, щирицею, Ховрашки гуляють (Шевч., І, 1963, 29); В траві дзвенять коники, ворушаться ховрашки, миготять вушками (Н.-Лев., III, 1956, 314); З нірок обережно визирали вусаті ховрашки (Тулуб, В степу.., 1964, 39); *Образно. Обома руками треба відхрещуватися далі від усіх лабораторних ховрашків: на заводах мають працювати люди, та ще й з тверезими головами (Шовк., Інженери, 1956, 364); *У порівн. Цікаві хлоп'ята вискочать з двору подивитися, мов на яке чудо, на ту валку, вискочать, крикнуть і, як ховрашки, дременуть у двір (Мирний, І, 1954, 261).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ховрашок | ховрашки |
Родовий | ховрашка | ховрашків |
Давальний | ховрашкові, ховрашку | ховрашкам |
Знахідний | ховрашка | ховрашків |
Орудний | ховрашком | ховрашками |
Місцевий | на/у ховрашку, ховрашкові | на/у ховрашках |
Кличний | ховрашку | ховрашки |