хронікальність
ХРОНІКАЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. хронікальний. Тяжіння до хронікальності, до побіжного переліку фактів і подій суспільно-політичного життя, невміння пов'язати їх з сюжетом, «перенаселеність» романів безліччю дійових осіб - все це призводило часом до переваги зовнішнього над внутрішнім у зображенні людини, до втрати художньої цільності в деяких творах (Iст. укр. літ., II, 1956, 193); А. Малишко ставить перед собою ширше завдання - висвітлити постать Шевченка впродовж його останніх півтора десятка років. Такий задум визначив майже неминучу в подібних випадках хронікальність твору [«Тарас Шевченко»] (Вітч., 12, 1964, 191).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хронікальність | хронікальності |
Родовий | хронікальності, хронікальности | хронікальностей |
Давальний | хронікальності | хронікальностям |
Знахідний | хронікальність | хронікальності |
Орудний | хронікальністю | хронікальностями |
Місцевий | на/у хронікальності | на/у хронікальностях |
Кличний | хронікальносте | хронікальності |