хіндустанці
ХІНДУСТАНЦІ, ів, мн. (одн. хіндустанець, нця, ч.; хіндустанка, и, ж.). Те саме, що хіндустані 1.
хіндустанець
ХІНДУСТАНЕЦЬ див. хіндустанці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хіндустанець | хіндустанці |
Родовий | хіндустанця | хіндустанців |
Давальний | хіндустанцеві, хіндустанцю | хіндустанцям |
Знахідний | хіндустанця | хіндустанців |
Орудний | хіндустанцем | хіндустанцями |
Місцевий | на/у хіндустанці, хіндустанцеві | на/у хіндустанцях |
Кличний | хіндустанцю | хіндустанці |
хіндустанка
ХІНДУСТАНКА див. хіндустанці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хіндустанка | хіндустанки |
Родовий | хіндустанки | хіндустанок |
Давальний | хіндустанці | хіндустанкам |
Знахідний | хіндустанку | хіндустанок |
Орудний | хіндустанкою | хіндустанками |
Місцевий | на/у хіндустанці | на/у хіндустанках |
Кличний | хіндустанко | хіндустанки |