чорнобривчик
ЧОРНОБРИВЧИК1, а, ч. Пестл. до чорнобривець1. - Дурненький,- втручалася Галя,- то ж усе ласкаві слова...- І набагато тобі ще їх вистачить? - На все життя, чорнобривчику мій ... (Гончар, Тронка, 1963, 297).
ЧОРНОБРИВЧИК2, а, ч. Пестл. до чорнобривець2. Посередині на грядочці розрослись чорнобривчики, конвалія, а кручені паничі оплутались кругом хреста (Стор., І, 1957, 171); Хоч і стара хата і покрівля вже почорніла, та як зацвітуть Катрусині чорнобривчики та маки - веселіше стане на серці (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 8).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чорнобривчик | чорнобривчики |
Родовий | чорнобривчика | чорнобривчиків |
Давальний | чорнобривчикові, чорнобривчику | чорнобривчикам |
Знахідний | чорнобривчик, чорнобривчика | чорнобривчики, чорнобривчиків |
Орудний | чорнобривчиком | чорнобривчиками |
Місцевий | на/у чорнобривчику | на/у чорнобривчиках |
Кличний | чорнобривчику | чорнобривчики |