ґавити
ГАВИТИ, влю, виш; мн. гавлять; недок., розм. Бути неуважним, нерозторопним; пропускати яку-небудь нагоду. [Сергій:] Дужче вогонь! Дужче!.. Не гавити, дияволи! (Корн., II, 1955, 57).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ґавлю | ґавимо |
2 особа | ґавиш | ґавите |
3 особа | ґавить | ґавлять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ґавитиму | ґавитимемо |
2 особа | ґавитимеш | ґавитимете |
3 особа | ґавитиме | ґавитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ґавив | ґавили |
Жіночий рід | ґавила | |
Середній рід | ґавило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ґавімо | |
2 особа | ґави | ґавіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ґавлячи | |
Минулий час | ґавивши |