§ 26. Коли пишемо Ь.
Буквою ь позначаємо на письмі м’якість приголосних звуків.
1. Ь пишемо:
1) після букв д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу:
мідь, суть, наморозь, вісь, ґедзь, палець, крохмаль, кінь; дядько, молотьба, близько, восьмий, Грицько, кільце, ганьба;
2) після перелічених у п. а) букв та р усередині слова перед о:
дьоготь, дзьоб, тьохкати, сьомий, льон, ларьок, трьох, царьок;
3) після л перед наступною буквою на позначення приголосного:
Гальченко, Гуцульщина, їдальня, кільце, ковальський, пальці, рибальство, сільський, спільник.
Примітка. Не пишемо ь після л у буквосполученнях лц, лч, коли вони походять із лк: балка — балці, галка — галці, галченя, монголка — монголці, Наталка — Наталці, Наталчин, рибалка — рибалці, рибалчин, спілка — спілці, спілчанський, але: ґулька — ґульці, кулька — кульці, шпилька — шпильці.
2. Також пишемо Ь:
1) у словах на:
а) -зьк-(ий), -ськ-(ий), -цьк-(ий); -зькість, -ськість, -цькість; -зько, -ськ-(о), -цько; -зькому, -ському, -цькому; -зьки, -ськи, -цьки:
близький, вузький, волинський, донецький; близькість, людськість; близько, військо, багацько; по-французькому (по-французьки), по-українському (поукраїнськи), по-німецькому (по-німецьки).
Примітка. У словах баский, боязкий, в’язкий, дерзкий, жаский, ковзкий, плаский (плоский), порский, різкий і похідних утвореннях боязкість, в’язкість, баско, різко тощо ь не пишемо.
б) -еньк-(а), -еньк-(о), -оньк-(а), -оньк-(о); -еньк-(ий), -есеньк-(ий), -ісіньк-(ий), -юсіньк-(ий):
рученька, батенько, голівонька, соколонько; гарненький, малесенький, свіжісінький, тонюсінький (див. ще § 32);
2) у родовому відмінку множини іменників жіночого роду м’якої групи першої відміни на -я:
гривень, друкарень, їдалень, пісень, стаєнь; крамниць, матриць, робітниць
та середнього роду другої відміни на -нн-(я), -ц-(е): бажань, знань, кілець, місць, сердець і серць,
але бур, зір, Мотр (після р);
3) у дієслівних формах дійсного та наказового способу:
будить, будять, косить, косять, робить, роблять, ходить, ходять; будь, будьте, будьмо, лізь, лізьте, лізьмо, кинь, киньте, киньмо, трать, тратьте, тратьмо (див. ще § 118, прим. 1).