свербіж
СВЕРБІЖ, бежу, ч. Хворобливо-лоскотливе подразнення шкіри, слизової оболонки, яке викликає потребу чухати подразнене місце. Починаючи з висоти 8 тисяч метрів у людини можуть виникати так звані декомпресійні розлади - біль у суглобах, шкірний свербіж, порушення дихання тощо (Веч. Київ, 6.III 1957, 3); При порушеннях в обміні речовин можуть виникати і хвороби шкіри: наприклад, свербіж, чиряк - при сахарній хворобі, екзема - при подагрі (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 6).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | свербіж | свербежі |
Родовий | свербежу | свербежів |
Давальний | свербежеві, свербежу | свербежам |
Знахідний | свербіж | свербежі |
Орудний | свербежем | свербежами |
Місцевий | на/у свербежі, свербежу, свербежеві | на/у свербежах |
Кличний | свербежу | свербежі |