чиряк
ЧИРЯК, а, ч. Гнійний нарив; фурункул. Всі його знали в школі: завжди в нього як не ячмінь на оці, то чиряк на шиї (Вас., II, 1959, 148); - Даремно і чиряк не вискочить (Збан., Єдина, 1959, 71); *У порівн. Провина, як чиряк на сумлінні, дедалі розросталася, пронизала болем душу (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 203); // перен. Щось неприємне, важке. Несамовито закричав Кажан.-.. Ти думаєш, мене не пече. Тут ось у мене чиряк на серці (Цюпа, Покута, 1958, 52).
@ Чиряк [би] на язик кому - недобре побажання особі, яка говорить щось неприємне чи несумісне з чимось.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чиряк | чиряки |
Родовий | чиряка | чиряків |
Давальний | чирякові, чиряку | чирякам |
Знахідний | чиряк | чиряки |
Орудний | чиряком | чиряками |
Місцевий | на/у чиряку | на/у чиряках |
Кличний | чиряку | чиряки |