ідеал
ІДЕАЛ, у, ч. 1. Найвища мета, до якої прагнуть люди і яка керує їхньою діяльністю тощо. Вірю я в правду свого ідеалу, і коли б я тую віру зламала, віра б зламалась у власне життя (Л. Укр., I, 1951, 271); Рівність, братерство і воля усім - Наші були ідеали (Олесь, Вибр., 1958, 117); Наш суспільний ідеал - комунізм (Ком. Укр., 9, 1965, 78).
2. кого, чого. Взірець досконалості. Потроху вона перейняла чорне убрання і гладке чесання волосся від чоловікової сестри.., про яку, бувало, чоловік каже, що вона ідеал жінки (Л. Укр., III, 1952, 592); Для Петра старший лейтенант Корольов був ідеалом офіцера (Багмут, Щасл. день.., 1951, 66); // чий. Про того, хто є для когось втіленням найкращих якостей тощо. Серце в неї тьохнуло: вона пізнала Септара -.. завзятого провідника, образ якого бідна дівчина довго носить у серці, хоч не сміє й очей звести на свій ідеал (Коцюб., І, 1955, 286).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ідеал | ідеали |
Родовий | ідеалу | ідеалів |
Давальний | ідеалові, ідеалу | ідеалам |
Знахідний | ідеал | ідеали |
Орудний | ідеалом | ідеалами |
Місцевий | на/у ідеалі | на/у ідеалах |
Кличний | ідеале | ідеали |