іменуватися
ІМЕНУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., рідко. Те саме, що називатися. Так і лишилося обом нам невтямки, Як називалась ти, як я іменувалася (Рильський, II, 1946, 190); Тисячі трудівників виборюють у змаганні почесне право іменуватися ударниками комуністичної праці (Рад. Укр., 11.V 1959, 2).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | іменуюся | іменуємося |
2 особа | іменуєшся | іменуєтеся |
3 особа | іменується | іменуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | іменуватимуся | іменуватимемося |
2 особа | іменуватимешся | іменуватиметеся |
3 особа | іменуватиметься | іменуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | іменувався | іменувалися |
Жіночий рід | іменувалася | |
Середній рід | іменувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | іменуймося | |
2 особа | іменуйся | іменуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | іменуючись | |
Минулий час | іменувавшись |