інтенсивний
ІНТЕНСИВНИЙ, а, е. 1. Напружений, посилений. При такій інтенсивній праці треба добре їсти (Коцюб., III, 1956, 147); Десь ліворуч, далеко на північний захід тривав інтенсивний бій (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 36); Інтенсивний ріст дерев.
2. Який дає найбільшу продуктивність. Наша республіка стала тепер республікою інтенсивного землеробства (Визначні місця Укр., 1958, 33); Україна за роки Радянської влади.. перетворилась на могутню країну інтенсивного господарства (Довж., III, 1960, 52).
3. рідко. Яскравий, густий (про колір). Стіни господарчих приміщень у жилому будинку фарбують кольоровими глинами в яскраві, інтенсивні тони (Нар. тв. та етн., З, 1957, 115).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | інтенсивний | інтенсивна | інтенсивне | інтенсивні |
Родовий | інтенсивного | інтенсивної | інтенсивного | інтенсивних |
Давальний | інтенсивному | інтенсивній | інтенсивному | інтенсивним |
Знахідний | інтенсивний, інтенсивного | інтенсивну | інтенсивне | інтенсивні, інтенсивних |
Орудний | інтенсивним | інтенсивною | інтенсивним | інтенсивними |
Місцевий | на/у інтенсивному, інтенсивнім | на/у інтенсивній | на/у інтенсивному, інтенсивнім | на/у інтенсивних |