академік
АКАДЕМІК, а, ч. 1. Член академії наук. Опріч Горького.., є тут ще інші російські літератори - Бунін (академік, цебто член академії), дуже гарний поет і белетрист, та інші (Коцюб., III, 1956, 406); Серед академіків і членів-кореспондентів АН УРСР багато робітників і селян, активних учасників громадянської і Великої Вітчизняної воєн (Наука.., 12, 1957, 9); // Звання вченого, художника, скульптора і т. ін., обраного членом відповідної академії.
2. зах., заст. Студент університету. - Для мене нема в тім нічого лякаючого бачити, як хтось вправлясться в спорті, котрим я, будучи ще академіком, займався досхочу (Коб., III, 1956, 238).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | академік | академіки |
Родовий | академіка | академіків |
Давальний | академікові, академіку | академікам |
Знахідний | академіка | академіків |
Орудний | академіком | академіками |
Місцевий | на/у академіку, академікові | на/у академіках |
Кличний | академіку | академіки |