апологетика
АПОЛОГЕТИКА, и, ж. 1. Галузь богослов'я, що захищає догми християнської релігії.
2. перен. Захист, вихваляння якого-небудь учення, суспільного ладу і т. ін. Перегляд спадщини [дожовтневого літературознавства] ніяк не означає ні апологетики, ні реставрації буржуазних традицій (Від давнини.., І, 1960, 60).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | апологетика | апологетики |
Родовий | апологетики | апологетик |
Давальний | апологетиці | апологетикам |
Знахідний | апологетику | апологетики |
Орудний | апологетикою | апологетиками |
Місцевий | на/у апологетиці | на/у апологетиках |
Кличний | апологетико | апологетики |