ареопаг
АРЕОПАГ, у, ч. 1. У стародавніх Афінах - найвищий орган судової й політичної влади.
2. перен., перев. жарт., ірон. Група авторитетних осіб, які зібралися для розв'язання яких-небудь питань. [Любов:] Тіточко! де ваш ареопаг? Перед ким ораторствуєте? (Л. Укр., II, 1951, 7).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ареопаг | ареопаги |
Родовий | ареопагу | ареопагів |
Давальний | ареопагові, ареопагу | ареопагам |
Знахідний | ареопаг | ареопаги |
Орудний | ареопагом | ареопагами |
Місцевий | на/у ареопагзі, ареопагу | на/у ареопагах |
Кличний | ареопагу | ареопаги |