бластоміцети
БЛАСТОМІЦЕТИ, -ів, мн., біол. Рід паразитичних грибів класу недосконалих грибів (група дріжджових і дріжджеподібних грибів); деякі види – збудники хвороб людини і тварин.
бластоміцет
БЛАСТОМІЦЕТ, -а, ч. Див. бластоміцети.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бластоміцет | бластоміцети |
Родовий | бластоміцета | бластоміцетів |
Давальний | бластоміцетові, бластоміцету | бластоміцетам |
Знахідний | бластоміцет | бластоміцети |
Орудний | бластоміцетом | бластоміцетами |
Місцевий | на/у бластоміцеті | на/у бластоміцетах |
Кличний | бластоміцете | бластоміцети |