блюграс
БЛЮГРАС, -у, ч. 1. Напрямок у музиці кантрі-енд-вестерн з використанням акустичних інструментів; форма корінної американської музики, її витоки – з ірландської, шотландської та англійської традиційної музики; блюграс є поєднанням музики іммігрантів з британських островів, афро-американців, а також джазу і блюзу; у блюграсі, як і в джазі, кожний музичний інструмент по черзі є ведучим, у той час як інші відходять на задній план; це відрізняє блюграс від інших ранніх музичних стилів, де всі інструменти грають разом або один інструмент є ведучим протягом всієї композиції, поки інші становлять акомпанемент; блюграс – це акустичний стиль; електричні інструменти використовуються рідко. 2. Виконавський стиль, що виник під впливом афроамериканського фольклору, зокрема блюзу.