безодній
БЕЗОДНІЙ, я, є, діал. Бездонний. Безодньої бочки не наллєш (Укр.. присл.., 1955, 165); Над головою стеля з глибокого безоднього неба, синього, аж темного (Н.-Лев., І, 1956, 154); Мічурін почав роздавати членам ревкому яблука.., добуваючи їх з безодніх кишень свого сюртука (Довж., Зач. Десна, 1957, 226).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | безодній | безодня | безоднє | безодні |
Родовий | безоднього | безодньої | безоднього | безодніх |
Давальний | безодньому | безодній | безодньому | безоднім |
Знахідний | безодній, безоднього | безодню | безоднє | безодні, безодніх |
Орудний | безоднім | безодньою | безоднім | безодніми |
Місцевий | на/у безодньому, безоднім | на/у безодній | на/у безодньому, безоднім | на/у безодніх |
безодня
БЕЗОДНЯ, і, ж. Глибоке провалля; прірва. З одного боку дороги стирчала.. стіна урвища, а з другого - чорніла широка безодня, дно якої, мабуть, ніколи не бачило сонця (Коцюб., І, 1955, 197); Ревіли з гір потоки, і котилося каміння аж туди кудись в безодню... (Тич., II. 1957, 18); // перев. чого або яка. Безмежний простір, безмірна глибина. Багато є планет, багато вічних зір Серед блакитної безодні неба (Дн. Чайка, Тв., 1960, 342); Шквал крутить корабель, нахиляє його і от-от перекине в безодню (Ів., Вел. очі, 1956, 141);
* У порівн. Хто збагне глибину мого горя, глибокого, як морська безодня! (Н.-Лев., II, 1956,441); // чого, перен. Про дуже велику кількість, найвищий ступінь вияву чого-небудь. [Лисенко:] У великих поетів чим глибша безодня страждань, тим вища вершина їх духу (Сміл., Черв. троянда, 1955, 47); Тема війни на довгі роки буде основною темою мистецтва.. Щоб не потонути у безодні надзвичайних фактів, треба добре-добре продумати конструкцію і п'єси, і оповідання (Довж., III, 1960, 351).
@ Падати (впасти) в безодню: а) безслідно минати; щезати. В безодню Падали, як олово, віки (Сос., І, 1957, 52); б) (тільки док.) про чию-небудь неминучу загибель. В уготовану самим же ним Безодню чорну упаде наш ворог (Рильський, III, 1961, 10); Привести на край безодні; Утопити в безодню кого, що: а) довести кого-, що-небудь до дуже тяжкого стану, до неминучої загибелі. Самодержавство і буржуазія привели Росію на край безодні, писав Ленін (Біогр. Леніна, 1955, 173); б) зробити нещасним кого-небудь, завдати великого горя комусь. - Жінко моя кохана! не поминай лихом мене, безщасного, що втопив тебе в безодню та й покидаю (Вовчок, І, 1955, 29); Стояти над безоднею (на краю, край безодні) - бути під загрозою загибелі.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | безодня | безодні |
Родовий | безодні | безодень |
Давальний | безодні | безодням |
Знахідний | безодню | безодні |
Орудний | безоднею | безоднями |
Місцевий | на/у безодні | на/у безоднях |
Кличний | безодне | безодні |