білозір
БІЛОЗІР1, зору, ч. (Parnassia). Багаторічна трав'яниста рослина з білими поодинокими квітками з п'яти пелюсток, що росте на вологих луках і болотах. Білозір болотяний.
БІЛОЗІР2, зора, ч., нар.-поет. Уживається як постійний епітет назв білозорих, яснооких людей, тварин, птахів, а також місяця. Місяцю-білозору, зайди за комору (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | білозір | білозори |
Родовий | білозора | білозорів |
Давальний | білозорові, білозору | білозорам |
Знахідний | білозір | білозори |
Орудний | білозором | білозорами |
Місцевий | на/у білозорі | на/у білозорах |
Кличний | білозоре | білозори |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | білозір | білозори |
Родовий | білозору | білозорів |
Давальний | білозорові, білозору | білозорам |
Знахідний | білозір | білозори |
Орудний | білозором | білозорами |
Місцевий | на/у білозорі | на/у білозорах |
Кличний | білозоре | білозори |