бінокулярний
БІНОКУЛЯРНИЙ, -а, -е. Двоокий; який стосується обох очей. ** Бінокулярна стрільба – прицілювання і стрільба з обома відкритими очима за допомогою бінокулярного пристрою. Бінокулярний зір – зір обома очима, за умови, що зображення, що падає на макулярну область у корі головного мозку, зливається в єдиний корковий образ; завдяки бінокулярному зору можна визначити відстань від предмета до предмета, обсяг, взаємне розташування предметів.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | бінокулярний | бінокулярна | бінокулярне | бінокулярні |
Родовий | бінокулярного | бінокулярної | бінокулярного | бінокулярних |
Давальний | бінокулярному | бінокулярній | бінокулярному | бінокулярним |
Знахідний | бінокулярний, бінокулярного | бінокулярну | бінокулярне | бінокулярні, бінокулярних |
Орудний | бінокулярним | бінокулярною | бінокулярним | бінокулярними |
Місцевий | на/у бінокулярному, бінокулярнім | на/у бінокулярній | на/у бінокулярному, бінокулярнім | на/у бінокулярних |