бічний
БІЧНИЙ, а, е. Те саме, що боковий. Тільки задня стіна мурована, а дві бічні заміняються завісами, що можуть розсуватися (Л. Укр., III, 1952, 270); Це була бічна вулиця, що йшла від левади (Коп., Лейтенанти, 1947, 121); Пірамідою називається многогранник, в якого одна грань, що називається основою, є який-небудь многокутник, а всі інші грані, що називаються бічними, - трикутники, які мають спільну вершину (Геом., II, 1954, 37).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | бічний | бічна | бічне | бічні |
Родовий | бічного | бічної | бічного | бічних |
Давальний | бічному | бічній | бічному | бічним |
Знахідний | бічний, бічного | бічну | бічне | бічні, бічних |
Орудний | бічним | бічною | бічним | бічними |
Місцевий | на/у бічному, бічнім | на/у бічній | на/у бічному, бічнім | на/у бічних |