ваніль
ВАНІЛЬ, і, ж. 1. Тропічна повзуча рослина.
2. Спеціально оброблені ароматичні стручки такої рослини, які використовуються в кондитерському й парфюмерному виробництві. Ваніль злегка підсушують, розтирають з цукром-піском до порошкоподібного стану і вводять у виріб перед тепловою обробкою (Укр. страви, 1957, 345); Різномовна юрба заповняла порт, де пахтіло мускусом, виноградним вином, солоною рибою, ваніллю (Тулуб, Людолови, I, 1957, 188).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ваніль | ванілі |
Родовий | ванілі | ванілей |
Давальний | ванілі | ванілям |
Знахідний | ваніль | ванілі |
Орудний | ваніллю | ванілями |
Місцевий | на/у ванілі | на/у ванілях |
Кличний | ваніле | ванілі |