вар
ВАР, у, ч. 1. розм. Сильна спека, жара, духота. Вертаються з панщини люди потомлені і варом сонячним, і тяжкою працею (Вовчок, І, 1955, 110); Січа йде по литих касках.. Потягло димком не новим, Теплим потом, сонця варом, Тьмяним духом бензиновим (Мал., II, 1956, 42); // Розжарене, гаряче повітря. Земля загула, спалахнуло повітря, жахнуло варом, оглушило, засліпило, захватило дух (Горд., Дівчина.., 1954, 149).
2. розм. Те саме, що окріп. Христю наче варом обдало, як забачила вона ту свічку (Мирний, III, 1954, 319); З мурів полилися вар і смола, посипалося каміння, і штурмовики зрозуміли, що ворог не спав (Тулуб, Людолови, II, 1957, 337).
3. розм. Кількість для варіння на один раз. Вареників буде тільки на один вар (Сл. Гр.).
4. спец. Згущена варінням смола.
^ Садовий вар - липка мазь із смоли, воску і жиру для змазування ушкоджень та місць обрізу гілок на деревах.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вар | вари |
Родовий | вару | варів |
Давальний | варові, вару | варам |
Знахідний | вар | вари |
Орудний | варом | варами |
Місцевий | на/у варі | на/у варах |
Кличний | варе | вари |
варити
ВАРИТИ, варю, вариш, недок., перех. і без додатка. 1. Кип'ятити у воді або в іншій рідині якісь харчові продукти і т. ін., готуючи страву, напій. Огонь на дворі розвели І м'яса в казани наклали, Варили страву і пекли (Котл., І, 1952, 90); Найшли зілля, накопали І стали варити (Шевч., II, 1953, 114); - Моя стара кожного дня два чавуни борщу варить і дві макітри пирогів пече (Тют., Вир, 1964, 325); // Готувати за допомогою вогню (обід, вечерю і т. ін.). Жінки вечерю варять (Н.-Лев., І, 1956, 63); Тьотя Уля будинком для приїжджих завідувала і обіди їм варила (Вишня, І, 1956, 423); [Анзорге:] На ті гроші вари, пали, одягайся, взувайся (Л. Укр., IV, 1954, 218); - Їсти й не думають варити. Біс його знає, що в цій хаті робиться (Кучер, Чорноморці, 1956, 73); // Готувати горілку, пиво і т. ін., застосовуючи ряд процесів, одним з яких є кип'ятіння або випаровування. - Нам уже дома горілки варити заказано (Мирний, І, 1954, 184); - Кажуть, на крем'янецькому пивзаводі технологом працює латиш, - раптом звернувся Лубенець до Кошика. - А латиші, я чув, майстри варити пиво (Автом., В. Кошик, 1954, 152); // спец. Виготовляти, розтоплюючи або піддаючи кип'ятінню (смолу, сталь, скло, мило і т. ін.). Цю смолу тут-таки варили в казанах два запоріжці (Довж., І, 1958, 227); І спокійно на Уралі Сталевари варять сталь (Дор., Серед степу.., 1952, 62); Усяку сталь уже навчилися варити мартенівці (Собко, Біле полум'я, 1952, 230).
@ Варити воду з кого - постійно, без причини виявляти незадоволення кимсь, ставити непослідовні, суперечливі вимоги. Підпара варив з челяді воду. Йому все було мало роботи (Коцюб., II, 1955, 51); Дівчата вже цілковито поінформовані про юного, сором'язливого тракториста, з якого можна варити воду (Ю. Янов., II, 1954, 130); Голова (казанок) варить у кого, чий - людина добре розуміє, орієнтується. Певно, спросоння в мене голова не дуже варила, бо я майже нічого не міг збагнути (Сміл., Сашко, 1957, 48); - Казанок твій варить, інших критикувати вже вмієш, а ось як ти сам житимеш? (Гончар, Тронка, 1963, 100).
2. перен. Робити гаряче, душно, парко. Він упрів. Товста чумарка варить його (Мик., II, 1957, 160).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | варю | варимо |
2 особа | вариш | варите |
3 особа | варить | варять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | варитиму | варитимемо |
2 особа | варитимеш | варитимете |
3 особа | варитиме | варитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | варив | варили |
Жіночий рід | варила | |
Середній рід | варило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | варімо | |
2 особа | вари | варіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | варячи | |
Минулий час | варивши |
вара
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вара | вари |
Родовий | вари | вар |
Давальний | варі | варам |
Знахідний | вару | вари |
Орудний | варою | варами |
Місцевий | на/у варі | на/у варах |
Кличний | варо | вари |