ведмедячий
ВЕДМЕДЯЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до ведмідь 1. Ведмедячий барліг (Сл. Гр.); Мисливець, у гаях та пущах посивілий, Що досі знав лише ведмедячі сліди, Орлині поклики, шум дерева й води, Уперше слухає далекий грім гармати (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 319); // Зробл. із шкури ведмедя. Лихі, худі та миршаві собаки опали санки і смикали Яся за ведмедячий комір (Н.-Лев., І, 1956, 167).
2. перен. Який певними рисами, особливостями нагадує ведмедя або щось властиве йому. Дівчатко так дотепно копіювало дядька, що Надія немов уже перед собою бачила його ведмедячу постать і широке, трохи подзьобане віспою, добре вусате обличчя (Баш, Надія, 1960, 51); В напрямі п'ятого класу довго не чути ніякого стукоту. Врешті, дуже повільні, ведмедячі кроки (Вільде, Повнол. діти, 1960, 74).
@ Ведмедяча послуга - те саме, що Ведмежа послуга (див. ведмежий).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ведмедячий | ведмедяча | ведмедяче | ведмедячі |
Родовий | ведмедячого | ведмедячої | ведмедячого | ведмедячих |
Давальний | ведмедячому | ведмедячій | ведмедячому | ведмедячим |
Знахідний | ведмедячий, ведмедячого | ведмедячу | ведмедяче | ведмедячі, ведмедячих |
Орудний | ведмедячим | ведмедячою | ведмедячим | ведмедячими |
Місцевий | на/у ведмедячому, ведмедячім | на/у ведмедячій | на/у ведмедячому, ведмедячім | на/у ведмедячих |