вершитися
ВЕРШИТИСЯ, иться, недок. 1. Закінчуватися чим-небудь у своїй верхній частині. Двері і мармурові коминки вершились великокняжими гербами (Стор., І, 1957, 370).
2. Відбуватися, здійснюватися. Переворот вершився.. в його душі, переворот глибокий і сильний (Фр., V, 1951, 252); Вершиться суд над душогубом злим (Рильський, І, 1956, 254); Який прекрасний подвиг вершиться на землі! (Бажан, Вибр., 1940, 137).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вершуся | вершимося |
2 особа | вершишся | вершитеся |
3 особа | вершиться | вершаться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вершитимуся | вершитимемося |
2 особа | вершитимешся | вершитиметеся |
3 особа | вершитиметься | вершитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вершився | вершилися |
Жіночий рід | вершилася | |
Середній рід | вершилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вершімося | |
2 особа | вершись | вершіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вершачись | |
Минулий час | вершившись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вершуся | вершимося |
2 особа | вершишся | вершитеся |
3 особа | вершиться | вершаться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вершитимуся | вершитимемося |
2 особа | вершитимешся | вершитиметеся |
3 особа | вершитиметься | вершитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вершився | вершилися |
Жіночий рід | вершилася | |
Середній рід | вершилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вершімося | |
2 особа | вершись | вершіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вершачись | |
Минулий час | вершившись |