вибуття
ВИБУТТЯ, я, с. Дія за знач. вибути 1. В разі вибуття членів ЦК, склад його поновлюється з числа обраних з'їздом кандидатів у члени ЦК КПРС (Статут КПРС, 1961, 16); В зв'язку з вибуттям саперного батальйону з міста Славгорода, депутатський мандат Кузнецова механічно втратив силу (Головко, ІІ, 1957, 521).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вибуття | |
Родовий | вибуття | |
Давальний | вибуттю | |
Знахідний | вибуття | |
Орудний | вибуттям | |
Місцевий | на/у вибутті | |
Кличний | вибуття |