виминати
ВИМИНАТИ 1, аю, аєш, недок., ВИМ'ЯТИ, мну, мнеш, док., перех. 1. Розминаючи, видобувати, витискувати або вилучати що-небудь. Висмикує [Оврам] колоски.., виминає на долоні, роздивляється (Мирний, II, 1954, 163); Коріннями, травами і дикими ягодами живилися [втікачі]. Виминали зерно з колосків (Цюпа, Назустріч.., 1958, 257); Просушене на гарячій печі прядиво ми мусили довго м'яти ногами, щоб вилучити, вим'яти ту кляту кострицю (Минко, Моя Минківка, 1962, 57).
2. Розминаючи що-небудь, робити м'яким. Тут же, на траві, виминали їх [шкури] руками (Скл., Святослав, 1959, 311).
ВИМИНАТИ2, аю, аєш, недок., ВИМИНУТИ, ну, неш, док., перех. Обминати, уникати. Шмигнув я лозами та в луги. Де були при сіні люди, там я їх виминав, ховаючись поза копиці (Фр., II, 1950, 25); Мої розмови набридли Бейбі, і вона цілий місяць виминала їх (Ірчан, II, 1958, 146).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виминаю | виминаємо |
2 особа | виминаєш | виминаєте |
3 особа | виминає | виминають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виминатиму | виминатимемо |
2 особа | виминатимеш | виминатимете |
3 особа | виминатиме | виминатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виминав | виминали |
Жіночий рід | виминала | |
Середній рід | виминало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виминаймо | |
2 особа | виминай | виминайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виминаючи | |
Минулий час | виминавши |