винятковий
ВИНЯТКОВИЙ, а, е. 1. Який становить виняток серед загальних правил. Летить раптом із столиці до губернатора казенна бумага - відшкодувати Лук'янові сину Свиридову Кабашному всі його збитки, понесені із-за стихії, надати йому вільготи... хоча б у вигляді виняткового права на торгівлю водою по всьому Кримському тракту! (Гончар, Таврія.., 1957, 27).
2. Такий, який нечасто трапляється, особливий, надзвичайний. Його [В. І. Леніна] діяльність була винятковим прикладом поєднання революційного розмаху і діловитості, пролетарської організованості і дисципліни (Біогр. Леніна, 1955, 253); Пісня в житті нашого народу має особливе, виняткове значення (Ю. Янов., V, 1959, 179); Не раз ризикував [Яків] життям - рятував справу своєю винятковою стійкістю та холоднокровністю (Крот., Сини.., 1948, 47).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | винятковий | виняткова | виняткове | виняткові |
Родовий | виняткового | виняткової | виняткового | виняткових |
Давальний | винятковому | винятковій | винятковому | винятковим |
Знахідний | винятковий, виняткового | виняткову | виняткове | виняткові, виняткових |
Орудний | винятковим | винятковою | винятковим | винятковими |
Місцевий | на/у винятковому, винятковім | на/у винятковій | на/у винятковому, винятковім | на/у виняткових |
виняток
ВИНЯТОК, тку, ч. Відхилення від звичайного, від загального правила. Винятки, очевидячки, минаємо (Коцюб., III, 1956, 239); Земля скрізь потребує роботи, і його бургундська земля не становила винятку, швидше, навпаки - вона вимагала праці подвійної (Ю. Янов., ІІ, 1954, 49); Тато мій - рішуча й тверда людина, хоч мрійник. Нібито ці якості в людині не поєднуються, але тато, мабуть, виняток (Речм., Твій побратим, 1962, 13).
Без винятку - не виключаючи нікого, нічого. Досі вона була доброзичливою до всіх без винятку (Гончар, Новели, 1954, 167); За винятком кого, чого - виключаючи кого-, що-небудь; крім когось, чогось. Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на свого шкіпера (Трубл., II, 1955, 182); По всій землі тортури, ешафоти, за винятком радянської землі... (Сос., І, 1957, 481).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | виняток | винятки |
Родовий | винятку | винятків |
Давальний | виняткові, винятку | виняткам |
Знахідний | виняток | винятки |
Орудний | винятком | винятками |
Місцевий | на/у винятку | на/у винятках |
Кличний | винятку | винятки |