висліджувати
ВИСЛІДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИСЛІДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Шукаючи, нападати на слід, виявляти, знаходити кого-, що-небудь. І почали знов гасати за Кармелем шукачі, почали знов слідці Кармеля висліджувати (Вовчок, І, 1955, 366); - Хлопці, отам, де стріляють, шпигун вештається. Ходімте вислідимо! (Панч, Гарні хлопці, 1959, 75); Дядьки посилали Дениса з рушницею, щоб вислідив та підстрелив [сича], але він не пішов, боячись, щоб Гнат не відібрав дробовика (Тют., Вир, 1964, 259).
2. заст. Досліджувати. Один мій чернігівський знайомий, інженер, має замір вислідити вплив українського стилю в давній архітектурі (Коцюб., III, 1956, 227).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висліджую | висліджуємо |
2 особа | висліджуєш | висліджуєте |
3 особа | висліджує | висліджують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висліджуватиму | висліджуватимемо |
2 особа | висліджуватимеш | висліджуватимете |
3 особа | висліджуватиме | висліджуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | висліджував | висліджували |
Жіночий рід | висліджувала | |
Середній рід | висліджувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висліджуймо | |
2 особа | висліджуй | висліджуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | висліджуючи | |
Минулий час | висліджувавши |